Василь Симоненко товаришував з Л. Костенко, І. Драчем та А. Горською, разом з якими відвідував Клуб творчої молоді у Києві. Поет горів бажанням запалити національне відродження.
Разом зі своїми товаришами-шістедесятниками він займався питаннями розкриття злочину Сталіна проти українського народу. За його участю було відкрито таємні братські могили жертв сталінських репресії на Васильківському та Лук’янівському кладовищах та у Биківнянському лісі, тим самим підписуючи собі смертний вирок. https://www.facebook.com/mykzosh1.lviv.ua/videos/858270975276234 Симоненко був постійно під наглядом КДБ. У 1952 році його жорстоко побили міліціонери.
За все коротке життя Василя Симоненка встигли побачити світ лише дві книги – «Тиша і грім» (збірка поезій) та «Цар Плаксій і Лоскотрон». Його вірші вийшли друком у Мюнхені. Решта праць вийшла вже після смерті поета за допомогою його друзів.
Послухайте прекрасні вірші від нашого учнівського заморожування.
