ПОГОДЖЕНО                                                       ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішенням педагогічної ради                                  Директор школи

Протокол №1    від  31.08.2021 р.                          ____________Г.В. Огоновська

       Наказ №02-о/120   від 31.08.2021 р.

             

 

Освітня програма

Миколаївської загальноосвітньої школи

 І-ІІІ ступенів №1

Миколаївської міської ради

 Стрийського району Львівської області

І ступінь (1-4 кл.)

2021-2022 н.р.

 

 

 

 

                                                                                                              

 

 

 

 

 

Загальні положення освітньої програми школи І ступеня

Освітня програма школи І ступеня (початкова освіта) Миколаївської  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 розроблена на виконання Законів України «Про освіту», «Про повну загальну освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 87 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 24.07.2019 р. № 688), розпоряджень Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 р. № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року», від 13.12. 2017 р. № 903-р «Про затвердження плану заходів на 2017—2029 роки із запровадження Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», наказів Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1319 «Про проведення всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів» (зі змінами, внесеними наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2017 р. № 67), від 13.07.2017 р. № 1021 «Про організаційні питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня», від 14.08.2017 р. № 1171 «Про завершення І етапу всеукраїнського експерименту за темою «Реалізація компетентнісного підходу в науково-педагогічному проєкті «Інтелект України» на базі загальноосвітніх навчальних закладів», від 08.10.2019 р. № 1272 «Про затвердження типових навчальних програм для 1–2 класів закладів загальної середньої освіти» та від 08.10.2019 р. № 1273 «Про затвердження типових освітніх програм для 3–4 класів закладів загальної середньої освіти», від 26.07.2018 р. №814 «Про затвердження Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами»  та на основі:

- для 1-Б, 1-В, 2-Б, 2-В класів – на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272;

- для 3-Б, 3-В, 4-Б, 4-В класів на основі Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1273;

- для 1-А, 2-А, 3-А, 4-А класів, які працюють за науково-педагогічним проектом «Інтелект України» - на основі Освітньої програми початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України» (лист Державної служби якості освіти  «Щодо результатів експертизи освітньої програми» від 06.08.2020 р. №01/01-23/929 про відповідність освітньої програми вимогам Державному стандарту початкової освіти та листа Міністерства освіти й науки України від 07.04.2021 р. №1/9-188), наказ МОН України від 03.02.2021 р. №140);

-для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються за індивідуальною формою здобуття освіти (педагогічний патронаж)) у 3-В  та 4-Б класах – на основі Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 26.07.2018 р. №814, Типової освітньої програми  початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для учнів 4 класу з порушеннями інтелектуального розвитку, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 29.01.2021 р. № 121;

-для осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних класах  (3-В, 4-Б класи) – на основі Типової освітньої програми початкової освіти, розробленої під керівництвом Шияна Р.Б., затвердженої наказами Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 року № 1272 та №1273.

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

 

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

-        дитиноцентрованості і природовідповідності;

-        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

-        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

-        наступності і перспективності навчання;

-        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

-      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

-        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

-        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

-        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання,  визначених Державним стандартом початкової освіти  (2018)  зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 24.07.2019 р. № 688.

 

       Освітня програма визначає:

-         загальний обсяг навчального навантаження 1-4-х класів, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції подано в  навчальному плані школи І ступеня (таблиця 1,2), а також логічної послідовності їхнього вивчення ;   

-                перелік та пропонований зміст освітніх галузей, укладений за змістовими лініями;

-                перелік освітніх компонентів та їх логічну послідовність, що презентовано в органічній єдності та взаємозв’язку концептуальних засад, цілей, змісту, методів, форм і засобів освітнього процесу в початковій школі Проєкту;

-                очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в таблиці 7; пропонований зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і     розміщені на офіційному веб-сайті МОН та пройшли експертизу Державної служби якості     освіти України;

-                рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти   системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

-                 вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за  освітньою програмою.

Вимоги до дітей, які можуть розпочати навчання за Програмою

Зарахування учнів до 1-го класу  та проєктного класу відбувається відповідно до чинного законодавства на підставі заяв батьків або осіб, які їх замінюють.

Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта розпочинається, як правило, із шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні  розпочинати здобуття початкової освіти  цього ж навчального року та  можуть навчатися в проектних класах. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 грудня поточного року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку (Закон України «Про освіту», стаття 12).  

До здобуття другого (основного) циклу початкової освіти в Проєкті допускаються переважно учні, які здобували початкову освіту на першому (адаптаційно-ігровому) циклі у 1–2-х класах Проєкту.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна

тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів складає 805 годин/навчальний рік, для учнів 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік,  для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік,  для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах 1-4 класів школи І ступеня.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани початкової школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Навчальний план для 1-Б, 1-В, 2-Б, 2-В  класів школи розроблено на основі Типового навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом   Шияна Р.Б.

(1-2 клас).

Навчальний план для 3-Б, 3-В  класів школи розроблено на основі Типового навчального плану для початкової школи з навчанням українською мовою Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом   Шияна Р.Б.

(3-4 клас).

Навчальний план для 1-А, 2-А, 3-А, 4-А класів розроблений на основі  навчального плану початкової школи з українською мовою навчання для закладів загальної середньої освіти, що працюють за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України» (таблиця 1 Освітньої програми початкової школи науково-педагогічного проєкту «Інтелект України». Цикл І, адаптаційно-ігровий (1-2 класи). Цикл ІІ, основний (3-4 класи)).

Варіативна складова навчального плану враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення школи.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

     Години варіативної складової навчального плану школи І ступеня розподілені для вивчення:

- 1-Б, 1-В, 2-Б, 2-В, 3-Б, 3-В, 4-Б, 4-В класи - по 1 годині основ  християнської етики;

- 1-А клас - 1 година  на мовно-літературну галузь (англійська мова) у зв’язку зі спрямованістю науково-педагогічного проекту «Інтелект України» на реалізацію основних положень STEM-освіти, інтеграції української освіти в європейський і світовий освітній простір;

- 2-А,  3-А, 4-А  класи – 1 година  на вивчення навчального предмету «Я пізнаю світ» у зв’язку зі спрямованістю науково-педагогічного проекту «Інтелект України» на реалізацію основних положень STEM-освіти, інтеграції української освіти в європейський і світовий освітній простір.

Логічна послідовність вивчення предметів  розкривається у відповідних навчальних програмах ( таблиця 3).

Перелік та зміст освітніх галузей в 1-4-х класах

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти формування в    учнів ключових, загально предметних і предметних компетентностей здійснюється за такими освітніми галузями:

1.     Мовно-літературна освітня галузь, у тому числі:

-         Рідномовна освіта (українська мова та література)

-         Іншомовна освіта

2.     Математична освітня галузь.

3.     Природнича освітня галузь.

4.     Технологічна освітня галузь.

5.     Інформатична освітня галузь.

6.     Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь.

7.     Громадянська та історична освітня галузь.

8.     Мистецька освітня галузь.

9.     Фізкультурна освітня галузь.

Освітня галузь «Мовно-літературна» реалізується в навчальних предметах «Українська мова», «Англійська мова» та інтегрованих  курсах «Я пізнаю світ», «Я досліджую світ». Освітня галузь «Математична» реалізуються через вивчення окремого навчального предмета «Математика» та інтегрованих  курсів «Я пізнаю світ» , «Я досліджую світ».  Освітні галузі «Природнича», «Соціальна і здоров’язбережувальна», «Громадянська та історична», «Технологічна» представлені в інтегрованих курсах  «Я  пізнаю світ» , «Я досліджую світ», «Інформатична»  - в інтегрованих курсах  «Я  пізнаю світ» , «Я досліджую світ» та вивчення окремого навчального предмета «Інформатика». Мистецька освітня галузь реалізується як через інтегрований курс «Мистецтво», так і через окремі предмети за видами мистецтва: образотворче мистецтво і музичне мистецтво; освітню галузь «Фізкультурна» реалізує навчальний предмет «Фізична культура» та інтегрований курс  «Я  пізнаю світ».

У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні української мови, англійської мови та інформатики відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128).

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 1-х класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про повну  загальну середню освіту".

        Навчальні плани зорієнтовані на роботу початкової школи за 5-денним

навчальними тижнем.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті початкової освіти, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями і співвіднесено за допомогою індексів з обов’язковими результатами навчання першого циклу, визначеними Державним стандартом початкової освіти. Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно та розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов’язкові результати навчання. Оскільки  освітня програма ґрунтується на компетентнісному підході, теми/тези рубрики «Пропонований зміст» не передбачають запам’ятовування учнями визначень термінів і понять, а активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я. Зміст програми дає можливість формування у здобувачів освіти таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі засад інтеграції, міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, використання яких посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування цілісного світогляду. Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість.

Вимірювання результатів навчання здобувачів освіти відбувається шляхом:

формувального оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток здобувачів освіти і хід опановування ними навчального досвіду як основи компетентності, вибудовувати індивідуальну освітню траєкторію особистості;

підсумкового  оцінювання, під час якого навчальні досягнення здобувачів освіти співвідносяться з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою, з урахуванням Орієнтовної рамки оцінювання.

Результат оцінювання особистісних надбань учнів здійснюється за допомогою вербальної оцінки, а об’єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах – вербальною оцінкою, у 3-4 класах – рівневою оцінкою.

 Форми оцінювання здобувачів початкової освіти. Навчальні досягнення учнів у 3-4-му класах підлягають формувальному та підсумковому оцінюванню. Формувальне оцінювання має на меті:

 • відстежувати навчальний поступ учнів;

• вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку дитини;

 • діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

 • вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

• аналізувати реалізацію освітньої програми та Державного стандарту початкової освіти, ухвалювати рішення щодо корегування навчальної програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини;

• запобігати побоюванням дитини помилитися;

 • плекати впевненість у власних можливостях і здібностях.

Орієнтирами для оцінювання навчальних досягнень учнів (формувального і підсумкового) є окреслені в цьому документі очікувані результати навчання, об’єднані за галузями та проіндексовані відповідно до обов’язкових результатів навчання Державного стандарту початкової освіти.       Очікувані результати навчання слід використовувати для:

• встановлення цілей уроку, окремих видів діяльності учнів, вправ тощо;

 • постійного спостереження за навчальним поступом учня/ учениці з боку вчителів, батьків і самих учнів;

 • поточного, зокрема й формувального, оцінювання;

• підсумкового оцінювання (для другого циклу навчання).

На основі поданих нижче очікуваних результатів навчання вчитель може формулювати індивідуальні результати навчання учня/ учениці відповідно до опанування ним/ нею конкретного вміння (напр., намагається визначати ключові слова, визначає ключові слова, впевнено визначає ключові слова тощо), таким чином відстежуючи поступ учня за конкретний проміжок часу (напр., за два місяці). Спостереження за навчальним поступом учнів та оцінювання цього поступу розпочинається з перших днів навчання дитини у школі і триває постійно. Невід’ємною частиною цього процесу є формування здатності учнів самостійно оцінювати свій поступ.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти 2-х і 4-х проєктних

класів у повному обсязі реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів молодшого шкільного віку після першого (адаптаційно-ігрового) та другого (основного) циклів початкової освіти, що визначені Державним стандартом початкової освіти.

Установлення ступеня досягнення учнями 1‒2-х, 3-4-х проєктних класів обов’язкових результатів навчання здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки України від 13.07.2021р. № 813 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти».

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1‒2-х проєктних класів має формувальний характер, здійснюється вербально та передбачає активне залучення здобувачів освіти до самоконтролю й самооцінювання. Воно має на меті:

супроводжувати навчальний поступ учнів;

вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

діагностувати досягнення на кожному з етапів навчання;

вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню;

аналізувати хід реалізації освітньої програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб учнів;

підтримувати бажання навчатися та прагнути максимально можливих результатів;

запобігати побоюванням помилитися;

плекати впевненість у власних можливостях і здібностях;

виховувати ціннісні якості особистості.

У 1-му класі передбачено формувальне і підсумкове оцінювання. Останнє здійснюється лише в кінці навчального року та має на меті визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого

навчання. Облік результатів підсумкового оцінювання фіксується вчителем у свідоцтві досягнень.

Навчальні досягнення учнів 2-х класів підлягають формувальному та підсумковому оцінюванню. Тривалість виконання діагностичної роботи не має перевищувати 35 хвилин (5 хвилин — інструктаж, 30 хвилин — виконання роботи). Діагностувальні роботи, що проводяться з мовно-літературної, математичної та природничої освітніх галузей, учні виконують у зошитах для діагностичних робіт або на окремих аркушах тощо. Результатом оцінювання діагностувальної роботи є оцінне судження («має значні успіхи» / «демонструє помітний прогрес» / «досягає результату за допомогою вчителя» / «потребує уваги й допомоги»). Оцінні судження не фіксуються в Класному журналі, але можуть зберігатися в учнівському портфоліо.

Установлення ступеня досягнення учнями 3‒4-х проєктних класів обов’язкових результатів навчання здійснюється за допомогою формувального та підсумкового оцінювання відповідно до вимог чинного законодавства. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію, що здійснюється лише з метою моніторингу якості освітнього процесу в проєктних класах.

Упродовж навчання в початковій школі учні опановують способи самоконтролю, саморефлексії та самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції в знаннях, уміннях, навичках.

 Перелік освітніх компонентів системи початкової освіти в Проєкті

Згідно із Законом України «Про освіту» початкова освіта в Проєкті як перший рівень повної загальної середньої освіти, що відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій, забезпечує, зокрема, наступність із дошкільним періодом і здатність дитини виконувати під керівництвом учителя прості завдання в типових ситуаціях у чітко визначеній структурованій сфері навчання, а також готовність дитини до навчання на наступному рівні (Закон України «Про освіту»,стаття 10).

Відповідно до дидактичних засад визначення компонентів освітнього процесу до їх переліку віднесено цілі, концептуальні засади їх досягнення, зміст, методи, форми і засоби освітнього процесу в початковій школі Проєкту.

Цілями початкової освіти в Проєкті визнано всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості й допитливості. Зазначені цілі досягаються через модернізацію початкової освіти в Проєкті на засадах компетентнісного підходу, концептуальною метою якого є становлення учня як субʼєкта життєдіяльності завдяки сформованості системи взаємопов’язаних ключових, загально предметних і предметних компетентностей. Компетентність трактуємо відповідно до Закону України «Про освіту» (стаття 1) як інтегровану якість особистості, що є динамічною комбінацією знань, умінь, навичок, способів мислення, поглядів, цінностей, інших особистих якостей і визначає здатність особи успішно соціалізуватися, провадити професійну та/або подальшу навчальну діяльність.

Концептуальними засадами досягнення цілей початкової освіти в Проєкті є основні положення компетентнісного, особистісно-діяльнісного, системного та синергетичного підходів, зокрема, низка таких взаємопов’язаних положень:

Компетентнісна початкова освіта в Проєкті:

втілює в життя основні положення компетентнісного підходу та розпочинає процес формування в учнів молодшого шкільного віку ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей. Під ключовими розуміємо компетентності, що виявляються в здатності людини до ефективної життєдіяльності в усіх сферах людського буття; під загальнопредметними —

компетентності, що допомагають особистості успішно опановувати предмети

певної освітньої галузі; під предметними — компетентності, що забезпечують повноцінне засвоєння учнями змісту конкретних навчальних предметів. Як органічно взаємопов’язані складові будь-якої компетентності розглядаємо ставлення та цінності, знання; інтелектуальні та практичні вміння й навички (зокрема, такі наскрізні вміння, як читання з розумінням, висловлення власної думки усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, конструктивне керування емоціями, оцінювання ризиків, прийняття рішень, розв’язування проблем, здатність співпрацювати з іншими людьми). До ключових відносимо такі компетентності: вільне володіння державною мовою; здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами; математичну компетентність; компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій; інноваційність; екологічну компетентність; інформаційно-комунікаційну компетентність; навчання протягом життя; громадянські та соціальні компетентності; культурну компетентність; підприємливість і фінансову грамотність (Закон України «Про освіту», статті 1, 12);

проєктується й реалізується на засадах особистісно-діяльнісного підходу як система, що функціонує та розвивається відповідно до основних положень парадигми особистісно зорієнтованої освіти й діяльнісного підходу, зокрема принципів гуманістичної, особистісної та діяльнісної спрямованості освіти;

розглядається як феномен, що функціонує та розвивається відповідно до принципів системного підходу, зокрема принципів органічної єдності педагогічної системи й середовища, цілеспрямованості, рівноважної відповідності, оптимальності, зворотного зв’язку, єдності програмованого, рефлексивного та адаптивного видів управління тощо. Так, у Проєкті реалізується системна модель формування в учнів ключових компетентностей, що дозволяє повною мірою задіяти потенціал закладів загальної середньої освіти завдяки поєднанню предметно-тематичної, міжпредметної та виховної моделей. Зокрема, формування соціальної та громадянської компетентностей учнів 1‒4-х проєктних класів відбувається під час ранкових зустрічей, на годинах спілкування, на заходах і заняттях у дитячих організаціях та клубах тощо (виховна модель), на уроках «Я пізнаю світ» (предметно-тематична модель, оскільки набуття учнями означених компетентностей належить до провідних цілей цього навчального предмета) та під час вивчення всіх інших дисциплін навчального плану (міжпредметна модель, що реалізується через технологію ціннісного насичення кожного уроку).

Важливою складовою формування соціальної і громадянської компетентностей в учнів проєктних класів є ранкові зустрічі, які згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України проводяться на початку кожного навчального дня впродовж 15–20 хвилин. Оскільки Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти встановлюється початок навчальних занять не раніше 8:00 (п. 9.10), то рекомендується розпочинати ранкові зустрічі о 8:10–8:15 за рішенням закладу освіти. Час на проведення ранкових зустрічей не обліковується в класних журналах, частково компенсує різницю в тривалості навчальних занять, решта якого компенсується роботою вчителя на перервах (лист Міністерства освіти і науки України No1/9-190 від 2.04.2018 року);

          моделюється й упроваджується в освітній процес на засадах синергетичного підходу як нелінійна система відкритого типу, здатна до самоорганізації. Відкритість освіти виявляється в доцільності її розбудови на основі поєднання різних методологій і підходів, освітніх технологій і методик, а також їх компонентів; нелінійність — у необхідності конструювання освітньої системи як гнучкого багатоваріантного системного утворення з правом вибору суб’єктами освітнього процесу одного / декількох варіантів його організації, зокрема й за індивідуальною освітньою траєкторією; здатність до самоорганізації — у переважанні технологій інтерактивного навчання, підвищенні ролі самоосвіти.

Зміст початкової освіти в Проєкті визначено відповідно до дидактичних

основ конструювання змісту освіти. Згідно з принципом відповідності змісту освіти формаційним і цивілізаційним тенденціям розвитку людства взагалі й українського суспільства зокрема як вихідні розглядаємо положення постнекласичної парадигми освіти, у якій концептуальною освітньою метою визнано створення умов для самоактуалізації та творчої самореалізації особистості в складному нестабільному світі. Аксіологічними імперативами державної освітньої політики в постнекласичній парадигмі є поєднання технократизму з гуманістичними пріоритетами та культуроцентричністю, яка репрезентує типові риси культурної особистості: духовність, національну свідомість, культурну толерантність, позитивне мислення, емоційний інтелект тощо.

У зв’язку з вищезазначеним реалізація компетентнісної моделі освіти в Проєкті передбачає, з одного боку, упровадження SТЕM-освіти як провідного тренду модернізації національних освітніх систем, метою якої є підготовка фахівців у галузі сonverging NBIC-технологій — ядра 6-го технологічного укладу, а з іншого — формування в учнів соціальної, громадянської, державницької та культурної компетентностей, позитивного мислення й емоційного інтелекту.

Як концептуальні засади SТЕM-освіти, що реалізуються в Проєкті, визначаємо низку взаємопов’язаних положень.

1. STEM-освіта має бути неперервною: розпочинатися в дошкільному віці й тривати впродовж усього життя. Раннє залучення дитини до STEM-освіти не лише сприяє розвитку креативного мислення та формуванню дослідницької компетентності, а й поліпшує соціалізацію особистості, оскільки розвиває комунікативні компетентності під час роботи в команді.

2. STEM-освіта є «містком» між навчанням учнів / студентів та їхньою кар’єрою. За оцінками науковців, у майбутньому 9 із 10 найбільш затребуваних і високооплачуваних спеціальностей належатимуть до NBIC-сектора та вимагатимуть від претендентів високого рівня сформованості міждисциплінарних компетентностей у галузі STEM-дисциплін.

3. Мета STEM-освіти в системі загальної середньої освіти — розвивати в учнів інтерес до навчальних предметів природничо-математичного циклу, а також формувати в них систему взаємопов’язаних компетентностей, зокрема концептуальної (розуміння природничо-наукових і математичних концепцій, операцій та відношень), стратегічної (здатність формулювати й розв’язувати наукові, технічні та технологічні проблеми), когнітивної (здатність логічно мислити, пояснювати, аргументувати, а також здатність до рефлексії), операційної (здатність охайно та точно виконувати операції), аксіологічної (здатність розглядати об’єкт як корисний одночасно зі здатністю вірити у власну ефективність).

4. Характерними для STEM-освіти в системі загальної середньої освіти є:

фундаменталізація освіти, що виявляється в поглибленому вивченні

предметів природничо-математичного циклу;

інтегроване навчання за темами, а не за предметами, що здійснюється

на засадах міждисциплінарного та проєктного підходів;

навчання на основі власних відкриттів, спрямоване на формування в учнів дослідницької компетентності, опанування ними алгоритму розв’язання винахідницьких задач, інноваційної стратегії розробки проєктів;

практична спрямованість навчання (на основі здобутих знань учні на уроках створюють прототипи / моделі реальних об’єктів, процесів або продукти сучасної індустрії);

посилена увага до вивчення англійської мови, оскільки найбільш значущі наукові друковані та інтернет-ресурси публікуються саме цією мовою.

5. STEM-освіта може реалізовуватися як в урочний, так і в позаурочний час.

Найоптимальнішим є органічне поєднання обох підходів.

Згідно з принципом єдності змістового та процесуально-діяльнісного (методи, форми, засоби освітнього процесу) компонентів освіти й відповідно до основних положень Концепції «Нова українська школа», Законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», Державного стандарту початкової освіти в освітньому процесі 1‒4-х проєктних класів реалізуються:

інтерактивні освітні технології та технології критичного мислення, зокрема кооперативне навчання, робота в парах або групах («Ажурна пилка», «Алфавіт», «Броунівський рух», «Дерево припущень», «Діалог», «Карусель», «Синтез думок», «Тонкі та товсті запитання», «Учитель», «Шість капелюхів» тощо); технологія навчання в грі; дискусія («Метод прес», «Обери позицію», «Парламентські слухання», «Ток-шоу» тощо); метод проєктів; тренінги (соціально-психологічні тренінги, тренінги особистісного зростання тощо), афірмації, що спрямовані на становлення учнів як суб’єктів життєдіяльності, патріотів України, активних членів громадянського суспільства, які сповідують традиційні й новітні демократичні цінності, ідеї позитивного мислення, а також здатні самостійно та критично мислити, працювати в команді, ефективно взаємодіяти з іншими людьми;

технологія SТЕM-освіти (навчання на основі власних відкриттів; проблемне навчання; запитальне навчання, розв’язання винахідницьких задач на основі теорії розв’язання винахідницьких задач Г. Альтшулера тощо);

технологія раціонального читання, метою якої є формування в учнів таких наскрізних умінь, означених у Законі України «Про освіту» (стаття 12), як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно й письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, а також спроможність опрацьовувати значний обсяг наукової та навчальної інформації за обмежений час. Сутність цієї технології полягає в системній роботі над формуванням в учнів: 1) технічної складової читання за допомогою комплексу спеціальних вправ, що спрямовані на підвищення темпу читання вголос і про себе, розширення обсягу симультанного сприйняття одиниць тексту й удосконалення процесів запам’ятовування; 2) здатності розуміти прочитане, критично осмислювати й оцінювати інформацію завдяки вправам «Ключові слова», «Питайлик», «Техніка аргументації»; 3) спроможності переказувати текст, виділяючи інформацію, яку необхідно запам’ятати, та раціонально запам’ятовувати її, висловлювати усно та письмово власну думку щодо прочитаного, обґрунтовуючи її, завдяки комплексу вправ, зокрема «Учитель», «Броунівський рух», «Дебати»; 4) уміння створювати на основі прочитаного власні есе, тексти-розповіді, тексти-описи, тексти-міркування;

технологія повного засвоєння навчальних одиниць, що ґрунтується на таксономії Б. Блума, теорії поетапного формування розумових дій П. Гальперіна, методиці інтервальних повторень Г. Еббінгауза;

технологія збагачення освітнього процесу, що ґрунтується на тріадній моделі збагачення Дж. Рензуллі. Відповідно до цієї моделі в Проєкті передбачено систему заходів, спрямованих на створення умов для розвитку в учнів мотивації, креативності та інтелекту.

На виконання абзацу двадцять другого частини першої статті 64 Закону України «Про освіту», з метою впровадження Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 року №688),  на основі Типової освітньої програми початкової освіти спеціальних закладів загальної середньої освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженої  наказом МОН №814 від 26.07.2018, складені навчальні плани, так як інтеграція дітей із затримкою психічного розвитку в закладі освіти є складним завданням, адже саме лише перебування дитини у широкому соціумі – це ще не запорука її успішного навчання та соціалізації. Кінцевий результат значною мірою залежить від того, які умови для цього створені, а також від наполегливої та цілеспрямованої роботи всіх учасників освітнього процесу.

         У Освітній програмі застосовуємо таке тлумачення термінів, яке зазначає Закон України «Про освіту»:

особа з особливими освітніми потребами - особа, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту;

 інклюзивне навчання - система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахування багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників.

Інклюзивне навчання дітей з особливими освітніми потребами організовується у 2-В, 3-В та 4-Б класах (індивідуальні навчальні плани додаються,  таблиця 3, 4, 5, 6).

Усі інклюзивні класи організовані відповідно до «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.2011 № 872 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ вад 09.08.2017 № 588 та іншими нормативно-правовими документами.

Метою інклюзивного навчання є реалізація права дітей з особливими освітніми потребами на освіту, їх соціалізація та інтеграція у суспільство, залучення сім’ї до участі в освітньому процесі.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

- здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

 - забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

- створення інклюзивного освітнього середовища (сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей);

 - розумне пристосування - запровадження, якщо це потрібно в конкретному випадку, необхідних модифікацій і адаптацій з метою забезпечення реалізації особами з особливими освітніми потребами конституційного права на освіту нарівні з іншими особами;

 - створення позитивного мікроклімату у закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

 - забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

 - надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальної програми розвитку.

З метою підвищенню ефективності навчального процесу запроваджено корекційно-розвиткову складову Індивідуальної програми розвитку кожної дитини, якою регламентується організація системної реабілітаційної роботи з учнями: розвиток мовлення; корекція розвитку; ритміка. Така робота передбачає вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і потребує впровадження особистісно орієнтованих програм навчання та реабілітації за індивідуальним та диференційованим підходом.

Метою корекційно-розвиткової роботи для дітей із затримкою психічного розвитку є формування пізнавальної діяльності, емоційно-вольової сфери, позитивних характеристик особистості, мовлення, психомоторного розвитку.

Основними завданнями корекційно-розвиткової роботи є:

1. Цілеспрямоване формування пізнавальної діяльності: розвиток сенсорно-перцептивної діяльності та формування еталонних уявлень; формування мисленнєвої діяльності у взаємозв'язку з мовленнєвим розвитком; розвиток розумових здібностей шляхом опанування дій заміщення та наочного моделювання в різних видах діяльності (навчальна, предметно-практична); розвиток творчих здібностей.

2. Формування навчальної та предметно-практичної діяльності (мотиваційного, орієнтовно-операційного і регуляційного компонентів): цілеспрямоване формування навчальної діяльності: вміння програмувати, контролювати, регулювати й оцінювати результати виконання завдань; всебічний розвиток предметно-практичної діяльності.

3. Корекційний розвиток емоційно-вольової сфери: формування здатності до вольових зусиль, довільної регуляції поведінки; подолання вже сформованих негативних якостей особистості; попередження й усунення афективних, негативних відхилень у поведінці.

4. Розвиток мовлення. Розвиток усного мовлення шляхом корекції порушень звуковимови, одночасно з формуванням фонематичних процесів; розвиток лексики й граматичного ладу мовлення; розширення активного та пасивного словникового запасу, уявлень про довкілля у процесі мовленнєвої й пізнавальної діяльності; формування управління й узгодження слів у реченні, зв'язного мовлення; ініціацію контакту, взаємодію та підтримування спілкування зі значущими дорослими та однолітками. Формування писемного мовлення у процесі: розвитку фонематичного, складового аналізу й синтезу; становлення синтетичних прийомів поскладового читання; формування мотивації оволодіння графічним зображенням букв й розвиток смислового програмування письмового висловлювання; формування мовних операцій.

5. Розвиток психомоторики. Формування рухових вмінь та навичок; розвиток координації рухів, спритності, сили, витривалості; розвиток відчуття ритму; розвиток правильної постави, ходи, грації, рухів; розвиток загальної та дрібної моторики; розвиток моторних функцій і дихання.

Основні напрями корекційно-розвиткової роботи: розвиток мовлення, ритміка, корекція розвитку.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

 Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання - дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри, інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

-         кадрове забезпечення освітньої діяльності;

-         навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

-         матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

-         якість проведення навчальних занять;

-         моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

-         оновлення методичної бази освітньої діяльності;

-         контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю

-         знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

-         моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;

-         створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Освітня програма закладу початкової освіти передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей)   визначених Державним стандартом.

 

 

                                                                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Таблиця 1

Навчальний план початкової школи з українською мовою навчання

Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст.№1  за науково-педагогічним проєктом «Інтелект України» на 2021-2022 н.р.

 

Назва 

освітньої галузі 

Назва навчального предмета

Кількість годин на тиждень

 

1-А 

клас

2-А 

клас

3 -А 

клас

4-А  

клас

Разом

 

Мовно-літературна 

Українська мова

24

 

Українська мова в інтегрованому курсі

 « Я пізнаю світ»

1*

1*

 

1*

 

 

1*

 

 

4

 

Мовно-літературна 

Іноземна мова 

(англійська мова)

2 +1

12

 

Математична 

Математика 

4

15

 

Мовно-літературна

Я пізнаю світ** 

7

7 +1

7 +1

7+1

31

 

Математична

 

Природнича

 

Соціальна і здоров’я збережувальна

 

Громадянська  

та історична

 

Технологічна

 

Фізкультурна***

 

Мистецька

 

Інформатична

 

Інформатика 

2

 

Мистецька 

Мистецтво***

4

 

Фізкультурна**** 

Фізична культура 

8

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 

20 

22 

23 

23 

88

 

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної  складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних  консультацій та групових занять

 

 

 

 

 

 

Загальна кількість навчальних годин, що фінансуються  з бюджету (без урахування поділу на групи) 

23 

25 

26 

26 

100

 

 

 

*Вивчення української мови  здійснюється через вивчення предметів «Українська мова» (6 год/тижд.), «Українська мова в інтегрованому курсі « Я пізнаю світ» (1 год/тижд.)

** Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в межах інтегрованого навчального  предмета «Я пізнаю світ»:  

1, 3, 4 класи: мовно-літературна освітня галузь — 1 год/тижд.; громадянська та історична,  інформатична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна освітні галузі — разом 4 год/тижд.; математична освітня галузь — 1 год/тижд.; мистецька освітня галузь — 1 год/тижд.; фізкультурна освітня галузь — 1 год/тижд.; 

2 клас: мовно-літературна освітня галузь — 1 год/тижд.; громадянська та історична,  інформатична, природнича, соціальна і здоров’язбережувальна, технологічна освітні галузі — разом 5 год/тижд.; математична освітня галузь — 1 год/тижд.; мистецька освітня галузь — 1 год/тижд.; фізкультурна освітня галузь — 1 год/тижд. 

*** Інтегрований предмет або окремі предмети «Образотворче мистецтво» і «Музичне  мистецтво». 

**** Години, передбачені для фізичної культури (навчальні предмети «Я пізнаю світ»  (1 год/тижд.) та «Фізична культура» (2 год/тижд.), не враховуються під час визначення  гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

 

Таблиця 2

 

Навчальний план початкової школи з навчанням українською мовою

Миколаївської ЗОШ І-ІІІ ст.№1  на 2021-2022  н.р., складений відповідно до Типових освітніх програм, розроблених під  керівництвом Р. Шияна (1-2 класи), (3-4 класи), затверджені наказами МОН України від  08.10.2019 № 1272, №1273

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень

у класах

1-Б

1-В

2-Б

2-В

  3-Б

3-В

4-Б

4-В

Українська мова*

5

5

5*

5*

5*

5*

5*

5*

Українська мова в інтегрованому курсі

«Я досліджую світ»*

 

 

2*

2*

2*

2*

2*

2*

Іноземна мова ( англійська мова)

2

2

3

3

3

3

3

3

Математика

3

3

3

3

4

4

4

4

Я досліджую світ**

7

7

5

5

5

5

5

5

Інформатика

 

 

 

 

1

1

1

1

Мистецтво: музичне мистецтво

1

1

1

1

1

1

1

1

Мистецтво: образотворче мистецтво

1

1

1

1

1

1

1

1

Інформатика (у курсі «Я досліджую світ» )**

 

 

1

1

 

 

 

 

Фізична культура ***

3

3

3

3

3

3

3

3

Усього

20+3

21+3

21+3

21+3

22+3

22+3

22+3

22+3

Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять :

 

Основи християнської етики

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

     

    

 

 

   1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

    

 

 

     1

 

 

 

 

     

     1

 

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

20

20

22

22

23

23

23

23

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

23

25

25

26

26

26

26

                   

 

*Вивчення української мови у 2 класі передбачає часовий розподіл програмового матеріалу між предметом «Українська мова» (5 год/тижд.)  та предметом «Українська мова в інтегрованому курсі «Я досліджую світ» (2 год/тижд.)

**Орієнтовний розподіл годин між освітніми галузями в рамках інтегрованого предмета «Я досліджую світ»: мовно-літературна – 2, математична-1, природнича, технологічна, інформатична, соціальна і здоровʹязбережна, громадянська та історична – разом 4 для 1 класу; математична-1, природнича, технологічна, соціальна і здоровʹязбережувальна громадянська та історична – разом 4 для 2 та 3 класів. Інформатична галузь у 2 класі виокремлена з інтегрованого предмета «Я досліджую світ» та представлена предметом «Інформатика (у курсі «Я досліджую світ»)»

***Години, передбачені для фізичної культури, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження учнів, але обов’язково фінансуються.

Таблиця 3

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для здобувача освіти інклюзивного  2-В класу

 Грицик Меланії Віталіївни на 2021-2022 н.р.,

 складений на основі навчального плану Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Шияна,  затвердженої  наказом МОН  України від 08.10.2019 р. № 1272

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

Мовно-літературна

Українська мова

(Українська мова та літературне читання)

5

Я досліджую світ

(Українська мова у курсі

«Я досліджую світ»)

2

Іноземна мова

Англійська мова

3

Математична

Математика

3

Природнича
Соціальна і здоров'язбережувальна
Громадянська та історична

Технологічна

Я досліджую світ

5

Інформатична

Інформатика у курсі

 «Я досліджую світ»

1

Мистецька

Образотворче мистецтво

1

Музичне мистецтво

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

Усього:

 

24

Корекційно-розвиткова робота

Корекція розвитку

2

 

Ритміка

1

 

Розвиток мовлення

2

Гранично допустиме навчальне навантаження

22

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

для здобувача освіти інклюзивного  3-В класу

 Фітя Романа Тарасовича на 2021-2022 н.р.,

  складений на основі навчального плану Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Шияна,  затвердженої  наказом МОН  України  від 08.10.2019 р. № 1273

 

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

Мовно-літературна

Українська мова

(Українська мова та літературне читання)

5

Я досліджую світ

(Українська мова у курсі

«Я досліджую світ»)

2

Іноземна мова

Англійська мова

3

Математична

Математика

4

Природнича
Соціальна і здоров'язбережувальна
Громадянська та історична

Технологічна

Я досліджую світ

5

Інформатична

Інформатика

 

1

Мистецька

Образотворче мистецтво

1

Музичне мистецтво

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

Усього:

 

25

Корекційно-розвиткова робота

Корекція розвитку

2

 

Ритміка

1

 

Розвиток мовлення

2

Гранично допустиме навчальне навантаження

23

 

Таблиця 5

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для здобувача освіти інклюзивного  3-В класу

Білик Уляни Юріївни на 2021-2022 н.р.,

  складений на основі навчального плану Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Шияна,  затвердженої  наказом МОН  України від 08.10.2019 р. № 1273

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

Мовно-літературна

Українська мова

(Українська мова та літературне читання)

5

Я досліджую світ

(Українська мова у курсі

«Я досліджую світ»)

2

Іноземна мова

Англійська мова

3

Математична

Математика

4

Природнича
Соціальна і здоров'язбережувальна
Громадянська та історична

Технологічна

Я досліджую світ

5

Інформатична

Інформатика

 

1

Мистецька

Образотворче мистецтво

1

Музичне мистецтво

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

Усього:

 

25

Корекційно-розвиткова робота

Корекція розвитку

2

 

Ритміка

1

 

Розвиток мовлення

1

Гранично допустиме навчальне навантаження

23

 

Таблиця 6

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для здобувача освіти інклюзивного  4-Б класу

 Олексина Богдана Миколайовича на 2021-2022 н.р.,

складений на основі навчального плану Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Р. Шияна,  затвердженої  наказом МОН  України  від 08.10.2019 р. № 1273

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

Мовно-літературна

Українська мова

(Українська мова та літературне читання)

5

Я досліджую світ

(Українська мова у курсі

«Я досліджую світ»)

2

Іноземна мова

Англійська мова

3

Математична

Математика

4

Природнича
Соціальна і здоров'язбережувальна
Громадянська та історична

Технологічна

Я досліджую світ

5

Інформатична

Інформатика

 

1

Мистецька

Образотворче мистецтво

1

Музичне мистецтво

1

Фізкультурна

Фізична культура

3

Усього:

 

25

Корекційно-розвиткова робота

Корекція розвитку

1

 

Ритміка

1

 

Розвиток мовлення

3

Гранично допустиме навчальне навантаження

23

 

Таблиця 7

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для здобувача освіти інклюзивного  3-В класу

Микитин Жасмини Олегівни (індивідуальна форма здобуття освіти (педагогічний патронаж)) на 2021-2022 н.р.,

 складений на основі навчального плану (додаток 5) Типової освітньої програми, затвердженої  наказом МОН  України

 №814 від 26.07.2018 р.

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

Мовно-літературна

Українська мова

1,5

Літературне читання

1,5

Іноземна мова

Англійська мова

1

Математична

Математика

1,5

Природнича
Соціальна і здоров'язбережувальна
Громадянська та історична

Я досліджую світ

1

Технологічна

 Трудове  навчання

0,5

Інформатична

Інформатика

0,5

Мистецька

Образотворче мистецтво

0,5

Музичне мистецтво

0,5

Фізкультурна

Фізична культура

0,5

Усього:

 

9

Корекційно-розвиткова робота

Розвиток мовлення

1

 

Таблиця 8

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН
для здобувача освіти  4-Б класу

 Гродзіцької Софії Василівни (індивідуальна форма здобуття освіти (педагогічний патронаж)) на 2021-2022 н.р.,

складений на основі навчального плану   Типової освітньої програми, затвердженої  наказом МОН  України

№121 від 29.01.2021 р.

 

Освітні галузі

Предмети

Кількість годин на тиждень

Мовно-літературна

Українська мова

2

 

Літературне читання

1

Математична

Математика

2

Природнича
Соціальна і здоров'язбережувальна
Громадянська та історична

Я досліджую світ

1,5

Технологічна

 Трудове  навчання

1

Мистецька

Образотворче мистецтво

0,5

Музичне мистецтво

0,5

Фізкультурна

Фізична культура

0,5

Усього:

 

9

Корекційно-розвиткова робота

Соціально-побутове орієнтування

1

 

   Таблиця 7

Перелік навчальних програм для здобувачів освіти початкової  школи

№ п/п

Назва навчальної програми

 

1.

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р.Б., для 1-2 класів (затверджена наказом МОН України від від 08.10.2019 року

 № 1272)

2.

Типова освітня програма, розроблена під керівництвом Шияна Р.Б., для 3-4 класів (затверджена наказом МОН України від від 08.10.2019 року

 № 1273)

2.

Освітня програма початкової школи науково-педагогічного проєкту "Інтелект України" (лист МОН від 07.04.2021 р. №1/9-188)

3.

Варіативна складова. Основи християнської етики. 1-11 класи. Автор

Жуковський В.М. «Острозька академія» (лист МОН від 16.07.2015 р.

№ 1/11-10027)

4.

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Розвиток мовлення» для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку     . Омельченко І. М, Федорович Л. О. (2016 р.)

5.

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Ритміка» для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку.    Бабяк О. О. (2016 р.)

6.

Програма з корекційно-розвиткової роботи «Корекція розвитку» (корекція особистісного розвитку) для підготовчих, 1-4 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку    Логвінова І. П., Кучеренко Ю. О. (2016 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Контактна інформація

  • Адреса: Миколаївська ЗОШ І-ІІІ ст. №1, вул. Львівська, 15,
    м. Миколаїв, Львівська обл., Україна, 81600
  • Телефони: 51-274 - директор школи
    51-737 - учительська, секретар школи.
  • Факс: 51-274
  • E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.